Методична скарбниця
Чарівна мандрівка крізь простір і час
Мета: привернути увагу дітей до літературних казок;сформувати бажання читати казки; у доступній формі дати дітям уявлення про інші країни світу; виховувати бережливе ставлення до книги, бажання самостійно орієнтуватися у розмаїтті казок.
Обладнання: портрети письменників – казкарів; політична карта Європи або світу; книжкова виставка «ЇЇ величність казка»; виставка малюнків «Моя улюблена казка».
Хід заходу
Звучить музика.
Бібліотекар. Шановні друзі, я рада вас вітати. Сьогодні я пропоную вам здійснити чарівну мандрівку крізь простір і час на новому виді транспорту – казко льоті. Ми помандруємо по країнах та казках.
Допоможуть нам у цьому мої помічниці – стюардеси.
1 – ша стюардеса. Шановні пасажири! Вітаємо на борту нашого казко льоту!Ми зробимо все можливе, щоби наш політ пройшов успішно!
2 – га стюардеса. Шановні пасажири! Будь ласка, не вставайте під час підйому та посадки й не ходіть по салону. Зберігайте тишу протягом усього польоту.
Бібліотекар. Я беру на себе функцію пілота. Але щоби наш казколіт злетів, треба його про це попросити. Давайте разом.
Наш шановний казколіт,
Забери всіх у політ!
В ті краї нас віднеси
Де ще не бували ми!
Бібліотекар. Увага! Злітаємо
1 – ша стюардеса Зліт проходить нормально, усі показники в нормі!
2 – га стюардеса. Передаємо управління автопілоту.
Бібліотекар Ми перейшли на автоматичне керування польотом. Думаю, зараз саме час сказати куди та навіщо ми летимо. Сьогодні ми відвідаємо чотири країни, щоби дізнатися, хто з письменників - казкарів там жив, і познайомимося з ними аби пригадати їхні твори. Першу зупинку ми зробимо в Німеччині.
1 – ша стюардеса (показує на карті). Площа країни – 356 тисяч км2 . Населення – 82 млн. осіб. Столиця Берлін. Офіційна назва – Федеративна Республіка Німеччина. Голова держави – президент. Увага!Сідаємо!
Бібліотекар. У німецькому містечку Ханау в сім’ї чиновника на прізвище Грімм росло двоє дітей – Якоб і Вільгельм. Обидва закінчили юридичний факультет університету. Дуже любили брати народну поезію та казки, тому і почали збирати народні пісні, легенди, перекази. І зрозуміли, що саме це – справа їхнього життя. Вони стали вченими – філологами, тобто вивчали літературу, були членами Пруської академії наук. Їхніми збірками казок зачитувалися не тільки діти, а й дорослі. Звертаю вашу увагу на виставку творів братів Грімм, які є в нашій бібліотеці.
1 - га стюардеса. Увага пасажири! Не запізнюйтеся на посадку ! Ми знову вирушаємо в дорогу!
Бібліотекар Я пропоную вам згадати казки братів Грімм та відповісти на питання вікторини «Впізнай казку».
Отже, перше питання: «На околиці лісу, в маленькій хатинці жила бідна жінка. Біля хатинки був садок, а в ньому росли два кущі троянд. На одному цвіли білі, а на іншому – червоні троянди. І були в жінки дві дочки. Одна була біліша за білу троянду, а інша рум’яніша за червону. І звали їх….» (Білинка і Рожинка).
- – ша стюардеса «Один наречений був дуже товстий.
- Пивна бочка, - сказала принцеса.
Другий – довгий.
- Довгіноги не знайдуть дороги, - сміялася принцеса.
Третій був надто рум’яний.
- Червонопикий, як варений рак, - показували пальцем принцеса та фрейліни.
Та гірше було молодому королю.
- Ах, подивіться, - сміялася принцеса. Його борідка зхожа на дзьоб птаха!» (Король Дроздоборід).
- – га стюардеса. «Була в однієї жінки рідна дочка й була падчірка. Дочку свою та жінка жаліла, любила, а падчерку погано годувала та примушувала багато працювати. Одного разу, коли дівчина пряла біля колодязя, вона випадково впустила веретено. Воно впало в колодязь.
- Сама впустила, сама й дістань, - сказала мачуха. Пішла дівчина до колодязя і кинулася у нього». (Пані Метелиця)
1 – ша стюардеса « Багато років тому жив на світі мірошник. І був у нього осел. Коли осел став старий, мірошник вигнав його з двору. Злякався осел: «Куди мені йти? Старий Я!, а потім вирішив : «Піду в місто Бремен та стану музикантом!» (Бременські музиканти)
Бібліотекар Непомітно минув час польоту, і ми з вами підлітаємо до другої країни нашого маршруту. Це Франція.
- – га стюардеса. Площа країни – 551 тис. км2 . Населення – 39 млн. осіб. Столиця - Париж. Офіційна назва – Французька республіка. Голова держави – президент.
Бібліотекар. Саме в Парижі народився відомий усім казкар Шарль Перро. За освітою він, як і брати Грімм, був юристом, працював адвокатом. Теж збирав народні казки, а на їх основі писав літературні, що здобули йому світову славу. Шарль Перро довів – що казки – народні чи літературні – це досягнення культури, гордість країни. Подивіться на нашу виставку. Чи всі твори Ш.Перро, що на ній представлені ви читали?
1 – ша стюардеса Шановні Пасажири! Займіть свої місця! Наш політ продовжується!
Бібліотекар. Наступний пункт нашої подорожі – теж європейська країна. Але, щоби прибути туди без пригод, нашому казко льоту треба заправитися пальним. Він літає не на бензині чи гасі, а на ваших знаннях казок. Тож зараз ми проведемо гру «Хто швидше?». Наші ряди пасажирів стануть командами. Кожна команда повинна якнайшвидше дати відповідь на питання. Готові? Почали.
- – га стюардеса Як дражнили дочку лісника за те, що вона часто була вимазана попелом із печі, а вечорами сиділа на ящику з попелом біля каміну? (Попелюшка)
1 – ша стюардеса. Що Попелюшка загубила на балу? (Кришталевий черевичок)
Бібліотекар. Чому принцеса заснула на сто років?(Бо вкололася веретеном)
- – га стюардеса Якого кольору була борода в чоловіка – багатого та заможного, що мав багато будинків, срібний і золотий посуд? (Синя )
Бібліотекар. Заправка пальним минула успішно. Ми прибули в Данію.
1 – ша стюардеса Площа країни – 43 тис.км2. Населення – 5 млн.осіб. Столиця Копенгаген. Офіційна назва – королівство Данія. Голова держави – король.
Бібліотекар. Саме в Данії жила людина, яку вважають найвідомішим казкарем світу. Це Ганс Крістіан Андерсен. Його твори було перекладено десятками мов. У Копенгагені встановлено пам’ятник Андерсену, а в країні є пам’ятники й героям його казок.
А ви їх знаєте?. Давайте перевіримо! Я називаю казку, а ви – її героїв.
«Гидке каченя» - лебідь.
«Дюймовочка» - кріт, миша, жаба.
«Дикі лебеді» - Еліза, її брати.
«Снігова королева» - Кай, Герда.
2– га стюардеса Ми знову вирушаємо в путь! Наша мета – ще одна європейська країна. Дивіться: перед нами – Швеція!
1 – ша стюардеса. Територія країни – 450 тис. км2 . Населення – 8 млн осіб. Столиця – Стокгольм. Офіційна назва – королівство Швеція. Голова держави – король.
Бібліотекар. Якраз у Швеції жила остання героїня нашої подорожі. Це Астрід Ліндгрен. Її називають «Андерсеном ХХ століття». Ця жінка написала майже 40 книжок, що було перекладено 50 мовами світу. Вона двічі отримувала найпочеснішу нагороду для дитячих письменників – міжнародну Золоту медаль Г.К. Андерсена. А найвідомішими героями А.Ліндгрен стали….Хоча… назвіть їх ви. Давайте пограємо в гру «Продовжуй». Я починаю називати героїв, а ви закінчуєте. Отже:
«Малюк і …. Карлсон, що живе на даху»
«Роня - …. Дочка розбійника»
«Пеппі - ….Довгапанчоха»
«Брати - …. Левине серце»
«Міо, мій… Міо»
Бібліотекар. Молодці! А якщо хтось не знав когось із героїв – не біда ! Книги про їх пригоди є в нашій бібліотеці, і ви їх обов’язково прочитаєте.
- – ша стюардеса. А нам час додому. Злітаймо!
2– га стюардеса Увага! Наша подорож Україна – Німеччина – Франція – Данія – Швеція – Україна закінчилася.
Бібліотекар. Ми повернулися додому. Я сподіваюся, що наша подорож вам сподобалась.
1 – ша стюардеса. Шановні пасажири! Виходячи із салону, не забувайте свої речі!
- –га стюардеса. Ми сподіваємося, що ви ще неодноразово скористаєтеся послугами нашої авіакомпанії.
1 – ша та 2 –га стюардеси разом До нових зустрічей!
Подорож до Книголенду
Мета : Розширити знання учнів про книги, бібліотеку; викликати бажання стати активними читачами бібліотеки.
Обладнання: мультимедійний проектор, карта країни Книголенд.
Хід.
Бібліотекар
Я – шкільний бібліотекар,
Кажуть «душ людських аптекар».
Книги вчасно я приймаю,
На полиці розставляю.
Фонд шкільний оберігаю,
Інвентарну книгу маю.
У сумарній - підсумую ,
Каталоги я формую.
Списки різні я складаю,
Виставки для вас збираю.
В світ казковий поведу,
Все , що знаю розкажу
Ви зрозуміли, що сьогодні мова піде про книги та бібліотеку, діти, ми з вами вирушаємо у цікаву подорож країною Книголенд. Давайте ознайомимося з картою цієї країни.
Бібліотекар
Вирушаємо в подорож на казковому потязі, який повезе нас через усю країну, де ми зустрінемося з казковими героями , а учні старших класів допоможуть нам дізнатися багато нового і цікавого. Тож вирушаємо в казкову подорож.
МІСТО БІБЛІОТЕЧНЕ
Бібліотекар
Перше місто в якому ми зупинимося називається Бібліотечне.
Учень
Є книгозбірня в школі у нас,
Сюди за знаннями спішимо повсякчас.
Цікаві країни й чудові світи
Усіх на полицях чекають завжди.
Бібліотекар
Діти, а чи знаєте ви, що означає слово «бібліотека» ?
(Відповіді дітей.)
Бібліотекар
Правильно. Слово «бібліотека» грецького походження (від бібліо – книга, тека – зберігання). Отже, бібліотека – місце для зберігання книг.
Незважаючи на наявність Інтернету й десятки мільйонів електронних книг, що продають у світі щорічно, усе ще є люди, які ходять до бібліотеки. При чому для них будують нові бібліотечні будівлі, і деякі з них стають справжніми шедеврами архітектури. Ось про деякі з них ми вам розповімо.
(Розповідь супроводжується мультимедійною презентацією.)
А чи знаєте ви де розташована найменша бібліотека світу? Ось послухайте.
1 –й учень
Телефонну будку у Великій Британії переробили на найменшу бібліотеку у світі. Через популярність мобільного зв’язку телефонні будки відходять в історію, а оператор зв’язку Бритиш Телеком розпродає їх усім охочим.
Мешканці маленького англійського містечка Уестбері – саб – Мендіп за символічну плату 1 фунт викупили одну будку й зробили з неї найменшу бібліотеку світу на свіжому повітрі, що працює 24 години на добу, 365 днів на рік. Навіть уночі всередині неї горить освітлення для любителів почитати у нічний час. Місцеві жителі встановили всередині встановили полиці, на яких розставили книги, диски та DVD. У каталозі бібліотеки понад 100 найменувань від кулінарних книг і періодичних видань до класики і бестселерів . Тут немає бібліотекаря. Люди приносять із дому книги, а взявши почитати щось, обов’язково повертають на місце. Незважаючи на те, що в місті мешкає лише близько 800 людей, бібліотека дуже популярна . Іноді для того , щоб взяти книгу, треба відстояти чергу.
2 – й учень
Фасад публічної Бібліотеки в м. Канзас – Сіті (США) відмінно ілюструє його вміст – він зроблений у вигляді гігантських книжкових полиць, створюючи для перехожих неймовірне видовище.
Під час будівництва бібліотеки місцевим жителям запропонували назвати книги, які було згадано найчастіше, використали для зовнішнього оформлення бібліотеки.
На території університету у Дуйсбург – Ессен (Німеччина) звершилося будівництво бібліотеки, спроектованої відповідно до останніх тенденцій екоархітектури : за енергозберігаючими технологіями, із сонячними батареями й системою очищення води.
Бібліотекар
Ми з вами знову вирушаємо у путь. І наступна наша зупинка – МІСТО КАЗКОВЕ.
Бібліотекар
Діти, чи любите ви казки? (Відповіді дітей)
Казки поруч із нами із самого малечку. Вони не мають кордонів і мандрують різними країнами, несуть із собою вічні істини. Казка вчить нас добру, людяності, порядності, любові. Казка вчить нас мріяти й бачити світ по - особливому. Без казок світ був би не таким цікавим.
Діти ми хочемо дізнатися, чи дійсно ви добре знаєте казки. Зараз мої помічники зачитуватимуть віршики, а ви відгадаєте про кого з казкових героїв ідеться, а за кожну вірну відповідь ви отримуватиме казкові магніти.
Під час проведення вікторини використовується мультимедійна презентація «Із яких ми казок?»
Яблуня яблучко дає запашне
І від біди порятує мене.
Піч пиріжками за мить пригостить
І заховає від птахів страшних
Річка напоїть своїм молоком
Та прихистить кисіль ним бережком.
Лебедям нас не знайти,
Будем , Іванку, до дому іти
(Гуси – Лебеді)
Ось дівчина, немов птиця,
То в відрі несе водицю,
Троянди ранком поливає,
І танцює і співає.
І за це усім назло
Їй стати принцесою повезло.
(Попелюшка)
Курка рябенька в господі жила,
Яйце непросте курка знесла.
Мали мороку бабця і дід,
Лиш мишка зробила усе як слід.
(Курочка – Ряба)
Хоч зелена в мене шкіра,
Чоловіку стану мила
(Царівна - жаба)
Бичок з соломи оживає
Та діду і бабці помагає.
(Солом’яний бичок)
Маленька дівчинка в квітці жила,
Та доля нелегка у неї була,
Жаба, жук і кріт
Хотіли за дружину мати,
Та ластівка змогла її урятувати.
( Дюймовочка)
Лисичка хитра пригорща
Зі свого блюдця Журавля
(Лисичка та Журавель)
Хлопчик гарненький з тваринами жив,
З Балу та Багірою дуже дружив.
Вони вчителями для нього були
І джунглів закони дати змогли.
( Мауглі)
Сани без коней по дрова біжать,
Відра з водою у сіни спішать,
Піч, чи здивовані, їздить сама,
Пилка у лісі дрова пиля –
Він лиш чарівні слова промовля.
( За щучим повелінням)
Господарю своєму у спадок дістався,
Тому догодити йому намагався.
За те , що той чоботи файні придбав,
Він титул маркіза йому здобував.
( Кіт у чоботях)
Цей дім ніхто не будував,
Він в зиму люту звірів рятував:
І зайця, і жабу, і руду лисичку.
Цей дім прозвали …(Рукавичка)
Бібліотекар
Наступна наша зупинка - ЛІКАРОГРАД
Діти, як ви вважаєте, чи хворіють книги ? ( відповіді дітей)
Так само як і люди книги теж хворіють. Вони бояться сонця і води, бруду. А щоб ваші книги не хворіли слід їх слід берегти. Для того ,щоб ми змогли продовжити нашу подорож вам слід пригадати правила збереження книг. Зараз мої помічники роздадуть вам папірці на яких ви напишете правила поводження з книгою , а потім ми їх розмістимо на дошці.
(Учні заповнюють папірці з правилами поводження з книгою і наклеюють їх на дошку).
Бібліотекар
Вирушаймо в подорож. Наступна наша зупинка – МІСТО РЕКЛАМНЕ. Чи знаєте ви що таке реклама? (Відповіді дітей)
Бібліотекар.
От послухайте, як учні нашої школи змогли прорекламувати книги.
Якщо мудрим хочеш стати,
Слід книжки тобі читати.
Тарас в світі цьому жив
І з абеткою дружив.
Диво – «Кобзар» написав
І картини малював
За українців вболівав ,
А біль свій в творах виливав.
Усе дійшло до наших днів,
Ти прочитай і зрозумій,
Як важко всім жилось тоді
В тяжкому панському ярмі.
Якщо ж ти більше хочеш знати,
То поспішай «Кобзар »читати.
Діти, чи здогадалися ви про кого йдеться у цьому віршику. Так, про Тараса Григоровича Шевченка.
А зараз уважно прослухайте ще один віршик і відгадайте про кого йдеться й чиї книжки учениця пропонує прочитати.
Учениця
Дівчинка Леся на світі жила,
Розумна й чарівна вкраїнка була.
Вірші писала, складала казки,
Та горе зненацька застало її.
Сонце сміється, співа соловей,
Леся ж про Мавку пише весь день.
Країну свою у віршах прославля,
Крізь сльози сміялась, співала душа –
До наших часів книга все донесла.
Бібліотекар
Правильно . Це вірш про Лесю Українку.
А ми вирушаємо до наступного міста.
Бібліотекар
МІСТО РОЗУМНИКІВ - це чудове місто, де живуть хлопчики і дівчата, які люблять читати книги і тому багато знають. Для вас же вони підготували загадки і різні питання. Відгадайте їх.
Учень
Кабінет у школі є,
Він знання усім дає.
Інформації багато
Може кожен там узнати.
(бібліотека)
Хто з книжками походжає,
В бібліотеці часто буває.
Він завжди усе читає
І тому багато знає.
(читач)
Всі в житті його читають,
Дуже люблять, дуже знають.
В першім класі всі малята
Книжку цю читають,…величають
( буквариком)
Їх читають залюбки
І дорослі і малі.
Ви напевно здогадались?
Ну звичайно ж це…. (казки)
Бібліотекар
Наша подорож добігла кінця. Ми з вами говорили про бібліотеку й про книги, казки. Чи зрозуміли ви що до книг потрібно ставитися бережно і з повагою. Звичайно країни Книголенд немає на карті, але вона є в нашій уяві й наших серцях.
Бажаю вам завжди мати поруч вірного друга - книгу
Краєзнавство - новий час і вимір
Робінзонада ( для 5 – 6 класів)
(усний журнал)
Мета: ознайомити учнів з прототипом головного героя Данієля Дефо – Робінзон Крузо, з невідомими матеріалами робінзонади; навчити читачів пошуку цікавих фактів і матеріалів на завдану тему; розширити кругозір і мислення; пробудити інтерес до географічних подорожей та досліджень; ознайомити з бібліотечним покажчиками літератури з даної теми.
Обладнання: карта Тихого океану, портрет письменника Д.Дефо, мультимедійна презентація
Перша сторінка
Олександр Селькирк – прототип Робінзона Крузо
Бібліотекар: Я переношу Вас, мої дорогі слухачі, в далекий XVII століття, до Англії та Шотландії, в часи далеких мандрів та подорожей. В цей час всі мріяли розбагатіти, знайти незчисленні скарби. Шукачами пригод ставали всі, в тому числі і прості люди – башмачники, цирульники, солдати, конюхи. Кожний мріяв про удачу на суші та на морі.
Учень 1 Мріяв про це і я, народжений у 1676 році в Шотландії, в містечку Ларго.
Батько мій, простий башмачник, мав майстерню, в якій з ранку до ночі працював сам і вся його родина. Я був сьомою дитиною в родині. Жили тяжко і нудно. Єдиною моєю розвагою було відвідування харчевні «Червоний лев»; тут бували бувалі люди, «морські вовки», як бачили казкові країни і які були свідками багатьох чудасій.
Сидячи за діжками в темних кутках, я слухав розповіді про Ельдорадо, країну золота, про відважних моряків, про «летючого голландця» - вітрильника з командою мерців.
Розповіді про корсарів, про їхні набіги на кораблі, про незлічені скарби, відібрані у іспанців, - все це розбурхувало мою уяву.
Коли мені виповнилося 18 років, я пішов з ненависного мені будинку, найнявсь на один з кораблів і став матросом.
Але перше плавання виявилося для мене невдалим. На наш корабель напали французькі пірати. Я потрапив у полон і був проданий у рабство. Неймовірними зусиллями мені вдалося вибратися з полону і найнятися на піратський корабель.
Мені хотілося довести батькові і всій родині, що я чогось вартий. А тому я витримав всі поневіряння. А коли зібрав грошей, в одному з портів купив собі розкішний одяг, золоту сережку і приїхав у Ларго, в рідний дів , чим вразив всіх.
Життя там як і раніше було нудне й одноманітне, і я вирішив повернутися на море, і все чекав нагоди відправитися у плавання.
Учень 2 Переглядаючи газети, я натрапив на повідомлення про те, що відомий капітан Уїльям Дамп’єр на двох кораблях готується вирушити у нове плавання в Вест – Індію за золотом. У мене загорілися очі: я повинен записатися у це плавання!
Це було на початку 1703 року. Мені було 27 років. Я був молодим, міцним та мав досвід моряка. Мене прийняли боцманом на 16 – ти гарматну галеру «Сенк - пор».
Сам Дамп’єр був на кораблі «Сент Джордж». Він вийшов у море раніше нашого «Сенк – порку». Дамп’єр обіцяв нам незлічені багатства, «заморські скарби». Їх ми повинні були відібрати у іспанців, нападаючи на їх кораблі у морі , їх міста на березі. Курс наш лежав по південним морям біля берегів Латинської Америки.
Наш корабель «Сенк - порк»повинен був з’єднатися з «Сент Джорджем» біля берегів Ірландії.
На початку все було спокійно, поки на капітанському містку не опинився Томас Стредлінг. Він змінив, за розпорядженням Дамп’єра, померлого під час плавання капітана «Сенк порка». Моя впертість та волелюбність припали не до душі жорстокому Стредлінгу.
Корабель наш був пошарпаний за півтора року морський поневірянь, не вистачало прісної води і дров. Було прийняте рішення взяти курс на безлюдні острови архіпелагу Хуан Фернандес.
Тут і сталася моя остання сутичка зі Стредлінгом. Він вивів мене із себе, і я вирішив залишити корабель. Стредлінг наказав видати мені все необхідне і висадити на безлюдному острові Мас – а – Т’єрра, який знаходився на відстані 600 км. від Чілі.
В шлюпку завантажили одяг та білизну, кремінні рушниці, фунт пороху, кулі й огниво, декілька фунтів абаку, сокиру, ніж,котел, не забули навіть Біблію. Я вирішив, що краще висадитися на безлюдному острові, ніж залишатися з «вовками» на пошарпаному суденці з пробоїною.
Я виявився правим. Як з’ясувалося пізніше, незабаром наш корабель попав у сильний шторм, майже всі загинули. Я ж сподівався, що довго на острові я не затримаюсь. Адже кораблі доволі часто заходять на острів за прісною водою.
Учень 3 Але… минуло 1580 днів і ночей, тобто більше чотирьох років, поки настав кінець моєму відлюдництву.
Днем мого звільнення стало 31 січня 1709 року. Мене зняли з острова моряки судна «Д’юк», яким командував Вудс Роджерс. Він був гарним знайомим Уїльяма Дамп’єра. Судно виконувало довгий і небезпечний рейд по всім морям, тому у Англії я опинився через 33 місяці, 14 грудня 1711 року. За час плавання на «Д’юке» я став капітаном захопленого під час походу вітрильника «Інкріз».
Прижиттєва слава Селькирка
По поверненню в Англію я став відомим. Зі мною шукали зустрічі, мене запрошували до багатих будинків, газетярі не давали проходу.
Англія дізналася про мене завдяки публікації двох книг. В 1712 році капітан Вудс Роджерс, врятувавший мене, видав книжку «Промислове плавання навколо світу». В книзі він розповів про мої пригоди на острові. А потім я і сам взявся за перо і написав книгу про себе: «Втручання провидіння або Незвичайний опис пригод Олександра Селькирка, написаний його власною рукою».
Але ніжитися у променях слави мені довелося не довго. Я швидко набрид суспільству. Моя похмурість, небагатослівність заважала мені під час зустрічей та прийомів. Я вирішив поїхати з Лондона додому, в Ларго.
Відпочивши та набравши сил, я знову занудьгував за морем. Повернувся на флот, приступив на службу до його величності короля Великобританії, командував кораблем «Уеймаус».
Під час плавання до берегів Західної Африки захворів на тропічну лихоманку.
Бібліотекар. Помер Селькірк в 1723 році. Він був похований з великими почестями. Справжню ж славу Селькирку принесла книга Даніеля Дефо «Робінзон Крузо», що вийшла в 1719 році, ще при його житті.Як Селькірк став Робінзоном Крузо? Для цього перевернемо другу сторінку нашого журналу. Друга сторінка Данієль Дефо і його зустріч з Робінзоном Крузо Даніель Дефо народився в Лондоні в 1661 році. Це була буржуазна Англія, Англія після революції 1642 року. В буржуазній Англії складається нова література. Родоначальником англійського та європейського роману став Даніель Дефо. Дефо закінчив у Лондоні духовну Академію, але відмовився бути священиком. Він занурився у вир бурхливого економічного і політичного життя Англії. Однак доля не завжди благоволила йому. Дефо виявився учасником повстання герцога Монмута проти короля Якова. Повстання було придушене. Дефо був змушений тікати і переховуватися. Він вирішив зайнятися комерцією, але неодноразово розорювався і пускався навтьоки від невідворотної боргової в'язниці. Йому довелося пережити поневіряння в знаменитому кварталі Мінт, в притулку лондонських злочинців, таємне проживання в Британії під чужим ім'ям, втеча від чиновників, які заарештовували банкрутів. Ховаючись від переслідувачів, Дефо міг виходити на вулицю тільки в неділю: в цей день закон забороняв арешти.
Комерція була для нього безуспішною, мрія розбагатіти не здійснилася.
Потім Дефо захопився журналістикою, але і на цьому поприщі він потрапив до в'язниці і незабаром був виставлений до ганебного стовпа. Однак, перш
Ніж вирок привели у виконання, він встиг написати «Гімн ганебному стовпу», в якому заявив, що пишається своєю долею. Замість ганьби Дефо
пережив піднесення. Коли він стояв біля ганебного стовпа, зібрався натовп народу, щоб привітати його.
Дефо був людиною свого часу, часу пошуків, відкриттів, пристрасті збагачення. Коли він був комерсантом, до нього прилипло прізвисько «Галантерейник». Але він не хотів залишатися простолюдином, тому вигадав собі дворянство і давнє походження, нібито від норманів. Письменник змінив своє прізвище. До простонародного Фо він приєднав частку Де і став
іменувати себе Де Фо. Злите написання прізвища прийшло пізніше. Вигадав Дефо і свій фамільний герб. Три лютих грифона, на тлі червоних і зо-
лотих ліній, поруч латинський девіз «Похвали гідний і гордий».
Дефо було вже 50 років, коли Селькірк повернувся в Англію. Він, звичайно, прочитав подорожній щоденник капітана Вудса Роджерса про його кругосвітню подорож протягом 1708-1711 років
І сам Дефо зустрічався з Селькирком в портовому шинку, щоб взяти у нього інтерв'ю. Письменник вхопився за цю думку, подану йому подіями
і пригодами Селькірка, — написати роман про людину, яка вижила на безлюдному острові.
Героя свого він назве Крузо, по імені старого шкільного товариша Тімоті Крузо, і змінить лише на ім'я Робінзон.
Робінзон у Дефо живе на острові не 4 роки, а 28 років. Дефо збільшив число прожитих років в 7 разів, бажаючи поставити свого героя в найтяжчі умови.
Місце дії роману перенесено письменником з Тихого океану в Атлантичний, в гирло річки Оріноко. Куди ж потрапляє Робінзон? Географічні координати, які повідомляє Дефо, співпадають з островом Тобаго. Дефо обрав цю місцевість тому, що острів був добре описаний в тогочасній літературі. Сам письменник ніколи там не бував.
Відомості, почерпнуті ним у сучасних йому мореплавців, допомогли йому створити достовірну картину. Він провів дослідження поведінки людини
у виняткових умовах: однієї, лицем до лиця з природою, позбавленої суспільства, але яка не впала в розпач, працею своїх рук створювала все не-
обхідне для життя і виживання.
На острові Робінзона Крузо у невеликому поселенні зараз проживає близько 600 осіб, які займаються обслуговуванням туристів і видобутком морепродуктів. Туристи можуть зупинитися тут в готелі «Альдеа де Даніель Дефо», посидіти в кафе під назвою «П'ятниця», побачити міст «Робінзон Крузо», печеру Олександра Селькірка, майданчик, з якої шотландець
видивлявся в морі рятівний для себе парус.
Книга була видана у 1719 році . Дефо було вже 58 років.
У цьому ж році книга була перевидана 4 рази. Успіх її був грандіозним. Майстерність і талант письменника перемогли.
Історія Селькірка, авантюриста і поборника легкого збагачення, людини з сумнівними людськими якостями, під пером Дефо перетворилася в поетичне оповідання про людину, яка залишається у будь – яких випробуваннях людиною, про працю, яка перетворює світ. Приклад Робінзона повчальний.
Якби не було роману Дефо, навряд чи хто згадав про історію, що трапилася
з моряком Селькірком
В кінці свого життя письменник знову терпів біди і скруту. Хворий і немічний, він змушений був покинути затишний будинок, переховуватися
в нетрях Лондона.
Господиня будинку, де переховувався письменник, поховала
його за свої гроші. Дефо помер тихо, в повній безвісності.
На могилу Дефо спочатку була покладена біла надгробна плита. З роками вона заросла, покрилася травою. Але в 1870 році почався збір пожертв на спорудження пам'ятника, і незабаром було відкрито гранітний монумент, на якому було висічено: «В пам'ять автора “Робінзона Крузо"".
Дефо написав понад 300 творів, але славу йому принесла книга про Робінзона.
Третя сторінка
Хто був першим Робінзоном
Бібліотекар. Чи був Селькірк першим Робінзоном?
1) Безлюдний острів Селькірка перебував у групі островів Хуан - Фернандес, названих на честь іспанського мореплавця, який відкрив їх в 1563 році.
Клімат на островах м'який, океанічний .У серпні тут 12 ºС, у лютому 19 ºС.
Гірська частина острова покрита лісами, нижня — з пальмовими гаями і заростями папороті. Саме біля цього острова кинули якір два англійських військових судна Морякам потрібен був відпочинок. Шлюпка з сімома моряками і офіцером попливла до берега. Там вони зустріли людину з густою бородою, неспокійним поглядом. Він був одягнений в козлячі шкури. Це
був Селькірк.
Але першим Робінзоном острова вважається його відкривач Хуан
Фернандес. Він прожив там кілька років, а потім повернувся на материк.
2) У 20-х роках XVII століття на острові деякий час жили голландські моряки.
3) Після них протягом 5 років жив на острові негр-моряк, врятований із затонулого корабля.
4) Робінзоном був індіанець Вільям з Цінтральной Америки. Він був залишений на острові англійськими піратами. Вільям прожив
на острові з 1680 по 1683 рік. Можливо, він і був П'ятницею, показаним Дефо.
5) У 1687 році капітан Девіс висадив 9 моряків за азартну гру в кості. Вони були забезпечені всім необхідним. Через 3 роки гравці залишили острів. Селькірк опинився на острові
через 14 років після гравців.
Четверта сторінка
Безсмертя героя і його автора
Бібліотекар. Відкриваємо четверту сторінку нашого журналу і підводимо підсумки.
Отже, ми познайомилися з видатним твором англійського письменника Даніеля Дефо «Життя і дивовижні пригоди мореплавця Робінзона Крузо». Книга вийшла в 1719 році. Письменнику тоді було 58 років. Книга принесла Дефо світову славу і визнання. Чим же вона вразила
світ? Вірою в людину, її працю, терпіння і наполегливість.
Ось як відгукувався про Робінзона знаменитий дитячий письменник Корній Чуковський: «Ми цінуємо у Робінзона його віру в людську працю, його наполегливість у подоланні перешкод, його хоробрість і сильну волю».
Книга написана і видана майже 300 років тому, але вона живе і донині. Не одне покоління дітей читає її з великим хвилюванням і захопленням
Сьогодні ви дізналися, що літературний Дефо, славнозвісний Робінзон Крузо не був лише вигадкою відомого письменника, плодом його фантазії. Виявляється, на безлюдному острові існували і дійсно мешкали багато моряків. Їх справу продовжували моряки і наступних поколінь наступних поколінь у XVIII і XIX століттях.
Це цікаво
Невидумані Робінзони
7 років
1540 Іспанський матрос Педро Серрано виявився єдиним вцілівшим після корабельної аварії в 1540 році неподалік Перу. Він опинився на безлюдному острові, який являв собою лише вузьку пісчану смугу довжиною 8 кілометрів.
4 роки
1704 Селькірк був шотландцем і служив боцманом на піратському кораблі «Сенк Порк».Через сварку з капітаном в травні 1704 році був змушений зійти на берег з корабля на невеличкий безлюдний острів Мас – а – Т’єрра в Тихому океані.
7 років
1805 В 1805 році капітан промислового судна висади мисливця Якова Мінькова на острові Беринга «для караулу наловленого промислу» і обіцяв повернутися за ним через 2 місяці, але збився з курсу. Мисливець зміг в самотності провести на острові Беринга 7 років.
5 років
Данієль був американцем і мандрував в південній частині Тихого океану на кораблі «Негоціант», який 25 листопада 1809 року зіткнувся з айсбергом і затонув, а врятуватися і дістатися до найближчого острова вдалося тільки Фоссу
15 років
1957
Новозеландець Том Ніл став добровільним Робінзоном. В 1957 році він оселився на пустельному кораловому острові Суворова посеред Тихого океану . Тільки у 1977 році уже зовсім літній Том Ніл остаточно перебрався на Велику землю.
Книга - морська глибина.
Літературна година.
Мета: ознайомити дітей з різними видами книжок; залучати до самостійного читання ; вчити підбирати книжки за інтересами ; прищеплювати любов до книги, уміння правильно користуватися нею.
Обладнання: стенд із книжками , малюнки обкладинок збірок Н.Забіли, О. Іваненко, М. Трублаїні, О. Копиленко. Плакати з висловлюваннями про книгу, прислів’ями ,приказками : «книга вчить, як на світі жить» ; «Книги читати – усе знати»; «хороша книга - свято» .
ХІД СВЯТА.
Вступне слово бібліотекаря :
Бібліотекар : Упродовж всього життя ми звертаємося до книжок. Батьки читали вам казки, вірші, оповідання, коли ви ще й говорити добре не вміли. Згадайте свої перші улюблені книжки, які розглядали, щось вигадуючи , уявляючи, фантазуючи.
А коли вивчили літери, навчилися з них складати слова, а зі слів – речення, то й самі стали читачами.
1- й учень : Коли умієш сам читати –
Не треба мамі докучати,
До бабусі теж не треба йти:
Ну, почитай, мовляв, хоч ти !
Сестру упрошувать не треба,
Щоб почитала щось для тебе.
Ані благати, ні чекати,
А просто взяти й почитати !
Бібліотекар : З дитячих років книжка допомагає нам пізнати себе і зрозуміти навколишній світ. Казки, веселі та сумні вірші , оповідання про сміливих людей, які боролися за щастя народу, про таємниці природи, про те , як живуть люди в далеких і близьких краях… Про все розповідає книжка.
2 –й учень : Все ми в книзі знайдемо,
Кращої не знаємо
Доброї і вірної
Подруги малят!
Книгу зрозумілу,
Добру і сміливу,
І дівчата й хлопчики –
Хочуть всі читать !
3 – й учень : Книги дружать з дітворою,
Полюби їх у житті –
І улюблені герої
Будуть друзями тобі.
Виходять герої дитячих творів : Буратіно, Мальвіна, Барвінок і Ромашка, Помагай. Уруках вони тримають книжки.
4 – й учень : Сторінки книжок завітних
Всіх нас доброго навчать
Працювати і учитись,
І Вітчизну шанувать !
Бібліотекар : І чим би ви в школі не захопилися : історією, природознавством чи технікою, - на допомогу завжди прийдуть книги. Вони відкриють вам небачені обрії, дадуть змогу доторкнутися до історії народу, до таємниць природи, життя і довідатися про боротьбу людей за світле життя, за справедливість.
5 – й учень : У книги люди, наче бджоли в соти ,
Знесли духовний, чародійний мед.
Сліпцеві очі ним протри, і вмент
Побачить сонце й голубі висоти,
Відчує мислі найстрімкіший лет,
Збагне людські страждання і турботи,
Поможе іншим темряву збороти.
Виходять книголюби.
1 –й книголюб. Що не кажіть, а найкращі книжки у світі – це казки ! Я прочитала їх багато : «Ріпка», «Рукавичка», «Червона Шапочка», «Котигорошко». Полюбляю казки О.Пушкіна, Н.Забіли, М. Носова, К.Чуковського, І.Франка. І скільки б не читав – іще хочеться. Усе б життя читав !
Я приніс торбинку з різними загубленими речами із казок. Спробуйте вгадати, що з якої казки :
- рибка («Казка про золоту рибку»);
- шкарлупа від горіха ( «Дюймовочка»);
- колосок («Колосок»);
- рукавичка («Рукавичка»);
- качечка («Кривенька качечка»);
- червона квітка («Чарівна квітка»).
Бібліотекар : Якщо дозволиш, миз тобою разом перевіримо, чи багато діти прочитали казок і які з них найкраще запам’яталися ?
Скажіть , будь ласка, яка це казка :
«…битий небиту везе»(«Лисичка – сестричка і Вовк - панібрат»;
«…от Івасик , як підріс трішечки, став просити батька…»(«Івасик - Телесик»);
«… котику –братику несе мене лиска по каменю мосту на своєму хвосту» («Про котика та півника»);
«…А подай , лишень, баране, отую вовчую голову» («Цап та баран»).
Бібліотекар : А зараз - порозважаємось. Пограємо в гру «Івасик – Телесик».
Запрошують двох учасників. Їм дають крейду і пропонують намалювати голову Івасика – Телесика. Обкрутивши їх кругом себе три рази, просять намалювати очі, ніс, рот.
2 – й книголюб: Теж мені ! такий дорослий, а ще казочки полюбляєш. Книжки про сміливих героїв – ото твори! У мене їх вдома ціла поличка ( перераховує). Оце книжки ! Як є вільна часинка – обов’язково їх читаю.
3 –й книголюб: Хваліться, хваліться… А я мрію, як виросту, бути лісником. І зараз зміг би, та, кажуть, малий ще. А я все знаю – кожне деревце, кущик, травинку. І про мурах дізнався багато, і чому птахи літають…
Ліс – це диво. Я можу прожити в лісі скільки завгодно, що можна їсти і з чого можна приготувати. А все книжки (показує). Ось вони – мої вчителі : О. Копиленко, В. Біанки, А. Давидов.
Бібліотекар: Перевіримо, що діти знають про ліс.
- Навесні веселить, влітку холодить, восени годує, а взимку гріє. ( ліс)
- Наука про життя та вирощування лісу. ( Лісництво)
- Ліс, вода, угіддя, де рослини і тварини охороняються законом. (Заказник).
У якого дерева восени листя червоне ? (Горобина)
З якого дерева роблять сірники ? (З осики ).
Ребус «Де багато пташок, там немає комашок
Кросворд «Відгадай тварин». (за допомогою пантоміми).
4 – й книголюб. Ну ви бачили таке – як кулики :кожний хвалить своє. А ми хто ? Школярі! Тож, мені до вподоби книжки про школярів. Бажаєте веселі вірші ?Будь ласка , відкрийте книжечки Г.Бойка, Д.Білоуса, І.Кульської. Хочете оповідання - то це твори В.Нестайка, А.Потапової, В.Карасьової. З них дізнаєшся і про себе, і про своїх товаришів так багато цікавого…
Бібліотекар : А хто з вас , діти, знає веселі вірші про школу ?
Діти :Є дівчина
В нашому класі одна
Уроків страшенно
Боїться вона.
Не тільки уроків –
Хоч вір, а хоч ні, -
Страшні ж бо для неї
І двері шкільні.
У дівчинки є
Заповітне бажання
Із ранку із нею воно
Й до смеркання –
Живе учениця
Бажанням одним :
Щоб завтрашній день
Був завжди вихідним !
Базіка.
Скільки в світі є базік,
Дуже бистрих на язик,
Та вже наша Катерина -
Це базіка із базік !
Ми їй кажем :
- Катре , що це ?
Прикусила б язика !
Теревенить на уроці,
На перерві не змовка.
Що робила цілий ранок,
Що принесла на сніданок,
Як дивилась у вікно,
Що почила в кіно…
Каже вчитель :
- Що за галас ?
Каже вчитель :
- Вийди зараз !
Працювати дай усім !
Катря зовсім не злякалась.
- Хай, я потім розповім!
Як базіку лікувати ?
Чи тікати , чи гукати :
«Балачки спини свої !»
Як базіку лікувати ? –
А не слухати її !
Нахабне поросятко
(байка на шкільну тему)
У 5- А завелось Поросятко.
Брудне йде до школи, не любить порядку,
Маринка, Оксана і Вася
Помиють підлогу у класі –
Панятко одразу ж прямує сюди,
Лиша після себе бруднющі сліди
І знов п’ятикласники швабри беруть,
Підлогу до блиску забруднену труть.
Літературна вікторина :
- Згадайте твори письменників, де використовуються цифри та числа.
Хто більше згадає , той і переможець .
- Хто знає більше приказок, прислів’їв про книгу ?
- Назвіть прізвище письменника на запропоноване закінчення. Перемагає той, хто назве більше.
- а : О. Пчілка, Л Українка, М. Познанська та інші. ;
- о : І Франко, Т. Шевченко, Л.Костенко, П . Воронько та інші ;
- ий : Б. Чалий, М. Коцюбинський, М. Сингаївський та інші..
- Назвіть авторів творів, заголовки яких написані на дошці :
«Мамо, іде вже зима» (Л. Українка )
«А я у гай ходила» (П.Тичина )
«Тече вода з під явора» (Т.Шевченко)
«Дюймовочка» ( Г.-Х. Андерсен)
«Червона Шапочка» (Ш.Перро )
- Згадайте назви книжок, що містять ім’я головного героя.
Книголюб : Дружба з книгою – це свято ,
Не було б його у нас,
Ми не знали б так багато
Про новий і старий час.
Книга – морська глибина.
Хто в ній пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
Бібліотекар : А назвати ти б зумів
Автора цих мудрих слів ?
Бібліотекар : Жив поет у нас у Львові ,-
Пам’ять у душі жива !
Ми завдячуєм Франкові
За заповідні ці слова.
Бібліотекар : Мине час, ви виростите і , може, теж напишете свої книжки. Ми не знаємо ,про що вони будуть, - про космічні подорожі, про квіти чи про важливе наукове відкриття. Але ми віримо, що це будуть дуже потрібні людям і дуже цікаві книжки.
