ХХІ століття, на відміну від попереднього, буде ще більш науково-технічно прогресивним. І цей прогрес несе з собою як багато позитивного, так і цілий ряд небезпек техногенного, природного, біологічного характерів тощо.

      Основне завдання сім’ї, навчального закладу - виховання з раннього дитинства громадянина, який здатний самостійно й свідомо протистояти небезпекам різного характеру, що дозволить йому активно брати участь у суспільному житті, відстоювати основні принципи безпечного життя, діяльності та відпочинку. Діти повинні знати про світ небезпек, який їх оточує, мінімізувати можливий ризик, жити в гармонії з собою та з природою. В основі терміну ''безпека життєдіяльності'' лежить співвідношення ''людина–середовище проживання''.

      Частіше жертвами нещасних випадків, аварій, стихійних лих стають діти. Як правило, вони не знають елементарних правил поведінки або просто бездумно та безпечно поводять себе на вулиці, на воді, під час купання, на дорозі, в побуті тощо. Разом з тим вони і самі створюють небезпечні ситуації. Щоб протистояти такому явищу в суспільстві, треба змінити наше ставлення до нещасних випадків, озброївши підростаюче покоління певним багажем знань, забезпечивши сприятливі умови для життя, навчання, відпочинку.Термін “травма” означає тілесне пошкодження при пораненні. Пошкодження, які повторювались у певній групі населення, називаються травматизмом. Під дитячим травматизмом слід розуміти сукупність раптово виниклих ушкоджень серед дітей різного віку. Травми серед дітей, на жаль, зустрічаються досить часто і мають багато особливостей. За місцем виникнення травматизм поділяють на:

          - побутовий;

          - транспортний;

          - шкільний;

          - спортивний.

       Найчастіше зустрічається побутовий травматизм.

      Побутовий травматизм - це ушкодження, які діти отримали вдома: у квартирі, у дворі чи в саду. Ушкодження при цьому найрізноманітніші, але найнебезпечніші з них це опіки полум’ям, хімічними речовинами і падіння з висоти. Принципи запобігання побутового травматизму різноманітні, але головною і надійною з них є постійна турбота дорослих про безпеку дітей вдома. Старші систематично повинні виховувати в дітях обачливість і обережність, особливо при поводженні з вогнем і небезпечними приладами. Потрібно застерігати дітей від пустощів на балконах, драбинах, деревах. Разом з тим батьки ні в якому разі не повинні забороняти дітям гратися в рухливі ігри, сковувати їх безперервними заборонами та обмеженнями: все потрібно робити помірковано, щоб не образити і не принизити дитину.

     Найвищий відсоток смертності після причинених травм від автомашин, автобусів, тролейбусів, потягів та інших видів транспорту. І знову ж таки, головними причинами є недоглянутість дітей на вулиці, по дорозі до школи, а також у години дозвілля. Призводить до цього незнання дітьми правил вуличного руху, порушення правил користування транспортом. Надзвичайно небезпечно кататись дітям на велосипедах, мопедах, моторолерах, скутерах, якщо вони не склали відповідних екзаменів на право водіння. Дорослим ні на мить не можна забувати, що діти схильні наслідувати їх.

     Шкільний травматизм діти отримують під час перерв, у класах, коридорах. Як і при будь-яких видах дитячого травматизму, у даному разі при плануванні профілактичних заходів треба керуватись двома основними принципами: чітко налагоджена організація трудового процесу і висока освітньо-виховна робота. В кожному кабінеті є правила техніки безпеки при різних видах робіт. На початку кожного уроку потрібно їх повторювати. Діти повинні усвідомлювати, що під час виробничого навчання треба бути надзвичайно уважними, зібраними, ретельно виконувати всі настанови учителя, строго дотримуватись техніки безпеки.

       Спортивний травматизм.

     Фізкультура і спорт є могутнім засобом зміцнення організму і фізичного розвитку дітей, але це тільки при вмілому і правильно організованому занятті спортом. Але, на превеликий жаль, дитячих спортивних закладів поки що недостатня кількість і до того ж не всі батьки розуміють їх користь, вважаючи що дитина може займатися спортом і без тренера. Тому багато підлітків грають у футбол, хокей, їздять на велосипедах без старших досвідчених товаришів. Або обирають місця, не зовсім придатні для ігор, а часто і небезпечні: річки, захаращені двори, глибокі водойми, пустища. При неорганізованому занятті спортом трапляється найбільше спортивних ушкоджень. Тому батьки повинні якомога раніше залучати дитину до занять у спортивних добровільних товариствах, на стадіонах. Цим вони не тільки загартують дитину, а й вбережуть від страшної небезпеки.

       Вуличний травматизм за своїм характером дуже подібний до побутового. Це ушкодження, яких зазнають на вулиці.

        1.1.Організація дорожнього руху.Правила безпеки при переході вулиці

Існує правосторонній, лівосторонній, односторонній і двосторонній дорожній рух. У нашій країні транспорт рухається з правого боку або в одному напрямку. Пішоходи, щоб не створювати аварійної ситуації на дорогах, мають переходити проїзну частину по переходах -- підземних, надземних або наземних.Приназемному переході необхідно подивитися ліворуч, а дійшовши до середини дороги,--праворуч.

        1.2 Типи перехресть. Правила переходу дороги на перехрестях

Перехрестям називається місце перетину вулиць. Воно є регульованим і нерегульованим. На регульованому перехресті рух транспорту упорядковується за допомогою регулювальника або світлофора. Переходити дорогу необхідно тільки на зелене світло світлофора. Якщо перехрестя регулюється регулювальником, то слід підкорятися його сигналам. Пішоходи не повинні затримуватися чи зупинятися на дорозі, переходити перехрестя по діагоналі. За відсутності і світлофора, і регулювальника перехрестя є нерегульованим. Переходити його слід біля знаку «Пішохідний перехід» або по дорожній розмітці «зебра».

        1.3 Правила переходу вулиці після висадки з міського транспорту

Після висадки з транспорту автобус і тролейбус обходять позаду, а трамвай попереду.

        1.4 Дорожні знаки

Існує кілька груп дорожніх знаків: попереджуючі, пріоритетні, забороняючі, наказові, інформаційно-вказівні та знаки сервісу. За допомогою дорожніх знаків учасники дорожнього руху розуміють одне одного.

        1.5 Дорожня розмітка

Для зменшення можливості дорожньо-транспортнихпригод на дороги наносять дорожню розмітку, яка уточнює або підкреслює вимоги дорожніх знаків.

Дорожня розмітка може бути горизонтальною (наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді стріл, ліній, написів) або вертикальною (наноситься на дорожніх спорудах, елементах обладнання доріг у вигляді смуг білого і чорного кольору). Вона допомагає водію вибрати правильне положення транспорту на проїзній частині дороги.

         1.6 Рух за сигналами регулювальника

Регулювання транспортного руху і пішоходів у необхідних випадках здійснюється регулювальниками. Всі учасники дорожнього руху зобов'язані керуватися сигналами регулювальника, навіть якщо вони суперечать сигналам світлофора, дорожнім знакам і розмітці на дорозі.

          1.7 Правила поведінки пасажира в автомобілі.

Пасажир в автомобілі має поводитися так:

       - посадку та висадку з легкового автомобіля слід здійснювати не на проїзній частині, а в спеціально відведених місцях або біля бордюру і лише після повної зупинки транспорту; найголовніше -- не зі сторони руху транспорту;

       - під час руху автомобіля не можна відволікати водія; чіпати ручки дверей; гратися гострими предметами; висовувати руки і голову у вікна автомобіля;

       - треба обов'язково користуватися ременями безпеки.

          1.8 Основні види дорожньо-транспортних пригод (ДТП). Поведінка при ДТП.

Найбільш розповсюджені види ДТП -- це наїзд на пішохода, зіткнення, перекидання автотранспорту.

Існує декілька правил для тих, хто виявився свідком або учасником ДТП:

     - за будь-яких обставин не залишати постраждалого без допомоги;

     - негайно сповістити пропригоду в ДАІ (це не обов'язково у разі відсутності жертв, а в учасників -- претензій одне до одного);

     - намагатися максимально зберегти всі слідипригоди;

     - свідкам наїзду або аварії, після якої водій покинув місце пригоди, запам'ятати та записати номер, марку, колір іприкмети машини та водія, викликати «швидку допомогу», сповістити дорослих та працівників ДАІ.

         1.9 Безпека руху велосипедиста

Велосипед є транспортним засобом пересування, і на нього також поширюються правила дорожнього руху.

Правила користування велосипедом:

      - кататися на дитячому велосипеді може навіть малюк, але тільки на закритих длярухумашин майданчиках, стадіонах та інших безпечних місцях;

      - їздити на велосипеді по дорогах дозволяється з 14 років;

      - велосипед має бути обладнаний світловідбивачами -- спереду білого кольору, з боків -- оранжевого, ззаду -- червоного;

Велосипедистові забороняється:

      - рухатися по проїзній частині, коли поряд є велосипедна доріжка;

      - рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей на дитячих велосипедах під наглядом дорослих);

      - під часрухутриматися за інший транспортний засіб;

      - буксирувати велосипед;

      - їздити, не тримаючись за кермо та знімати ноги з педалей;

      - керувати велосипедом із несправним гальмом і звуковим сигналом, а також без освітлення у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості.

        1.10 Підсумкове заняття. Самозахист від ДТП.

Кращим засобом самозахисту від ДТП є виконання правил дорожнього руху. Досягти цього можна, завжди дотримуючись пішохідної дисципліни, а саме:

      - не переходити дорогу на червоне світло незалежно від наявності на ній автомобілів;

      - не вибігати на проїзну частину з тротуару, можна лише спокійно зійти, попередньо оцінивши ситуацію;

      - ходити лише тротуарами, а якщо вони відсутні -- по узбіччю, обов'язково повернувшись обличчям до транспорту, що рухається,-- тоді не тільки водій бачитиме пішохода, а й пішохід -- водія;

      - зібравшись переходити вулицю, спочатку подивитися ліворуч, а, дійшовши до середини,-- праворуч;

      - на дорозі відстань до автомобіля залежить від швидкості, з якою той рухається, отже, навчіться розраховувати, коли до авто далеко, а коли -- близько;прицьому пам'ятайте, що навітьпришвидкості 60 км/год гальмовий шлях автомобіля буде довшим за 15 метрів.

     Пам'ятайте, щопричиною ДТП може стати не тільки наїзд автомобіля або мотоцикла, але й велосипеда. Нерідко саме велосипедисти є джерелом напруженості на вулицях, у дворах. Чітко визначте для себе межі території для прогулянок, вулиці переходьте тільки в групі з іншими пішоходами.

          2.1 Вогонь - друг, вогонь - ворог. Причини виникнення пожеж

Вогонь здавна став надійним помічником у житті людей. Разом із тим необережне поводження з ним може призвести до виникнення пожежі.

Пожежі часто виникають через такі причини:

       - несправність або неправильна експлуатація електрообладнання, газових плит, електричних побутових приладів;

       - увімкнення в одну розетку декількох побутових приладів великої потужності;

       - несправність електропроводки;

       - сушіння речей над газовою плитою;

       - користування саморобними електричними гірляндами для ялинки, запалювання хлопавок і бенгальських вогнів поблизу хвої;

       - використання легкозаймистих маскарадних костюмів із паперу та вати;

       - несправна або залишена без догляду побутова електротехніка;

       - необережне поводження з вогнем; ігри з вогнем;

       - удари блискавки;

       - збереження легкозаймистих матеріалів та речовин на балконі та вдома;

       - витік газу;

       - використання піротехніки.

           2.2 Дії під час виникнення пожеж у багатоповерховому, приватному будинку. Способи захисту органів дихання від чадного газу.

        Правила поведінки при пожежі:

       - подзвонити до служби 01 (якщо це можливо); повідомити повну домашню адресу, що горить, свій телефон, прізвище, ім'я та по батькові, скільки поверхів у будинку, якщо ви знаєте -- як до нього під'їхати;

       - вікна відкривати не можна, адже кисень посилить полум'я;

       - негайно вийти зприміщення, покликати дорослих;

       - під час пожежі заборонено користуватися ліфтами; з висотного будинку не біжіть сходами вниз, якщо зайнялося внизу, а рятуйтеся на даху, використовуйте пожежну драбину.

Щоб уберегти органи дихання від чадного газу, слід пробуватися до виходу поповзом, бо внизу менше диму, накрити голову шматком мокрої тканини або пальтом.

           2.3 Правила експлуатації побутових електричних і нагрівальних приладів

При користуванні електричними приладами не можна:

       - залишати без догляду ввімкнені прилади;

       - ставити під розеткою електронагрівальні прилади, бо контакти розетки можуть перегрітися;

       - вмикати у розетку декількаприладів одночасно;

       - торкатися оголених місцьприпорушенні електропроводки або оголенні електричного проводу, поломці розетки;

       - вмикати несправні електричні праски, самовари тощо;

       - стукати по екрану телевізора, що згас, він може зайнятися або вибухнути; телевізор необхідно негайно вимкнути. При користуванні нагрівальними приладами не можна:

       - вмикати їх через трійник та розміщати під розетками;

       - накривати, аджеприлад перегрівається;

       - використовувати у тривалому режимі.

          2.4 Пожежнонебезпечні речовини та матеріали. Пожежна безпека при поводженні з горючими, легкозаймистими матеріалами та речовинами.

       До пожежнонебезпечних речовин належать лаки, фарби, горючі й мастильні речовини, розчинники, аерозолі, газ тощо

       Пожежнонебезпечними матеріалами є меблі, речі, газети, журнали, книжки, картон, дерев'яні споруди, пластмасові вироби і покриття, дрова, вугілля, обпилювання, стружка,прищеп.

       Поблизу цих матеріалів категорично забороняється курити, користуватися відкритим вогнем. Якщо необхідно розігріти пожежнонебезпечну рідину, це роблять за допомогою гарячої води.

       При виникненні загоряння можна застосувати аерозольний хладоновий вогнегасник «ОАХ» разового користування.

       Горіння може розпочатися, коли є займиста речовина, кисень і джерело запалювання (відкритий вогонь). Горючі матеріали горять і після зникнення джерела запалювання. Особливо обережними треба бути з легкозаймистими матеріалами і речовинами (бензин, ацетон, спирт).

       Синтетичні і пластикові вироби під час горіння виділяють отруйні гази.

           2.5 Пожежнонебезпечні об'єкти. Пожежна безпека під час новорічних свят

       До пожежнонебезпечних об'єктів належитьприміщення будівль, у яких скупчується велика кількість людей, наприклад, актова зала школи. Існують нескладніправила, які допоможуть влаштувати і провести новорічне свято без ускладнень:

         - не користуватися відкритими джерелами вогню;

         - використовувати лише справні гірлянди заводського виробництва;

         - не прикрашати ялинку легкозаймистими іграшками.

           2.6 Правила пожежної безпеки у вашому домі. Гасіння пожежі в квартирі на початковій стадії загоряння.Правила поведінки під час пожежі.

       Пам'ятайте, що не можна вдома:

         - користуватися несправними електричними побутовими приладами;

         - захаращувати балкони і підвали;

         - гратися з вогнем;

         - зберігати на балконах і в гаражах легкозаймисті матеріали;

         - сушити речі над плитою.

       Правила гасіння пожежі в квартирі на початковій стадії загоряння:

         - слід вимкнути джерела струму, перекрити крани газоподачі, джерело вогню накрити простирадлом;

         - якщо пожежа виникла через несправність електропроводки, нічого не можна заливати водою, можна взяти пісок, повстину, вогнегасники,"

         - вікна відкривати не можна, бо кисень посилить вогонь.

       Якщо вогонь відразу загасити не вдалося, необхідно якомога швидше покинутиприміщення і покликати на допомогу дорослих.         Якщо є можливість, закрити по дорозі всі двері.

       Не можна ховатися у шафах, під ліжком чи столом, у туалеті чи ванній кімнаті. Необхідно зателефонувати за номером 01.

            2.7 Запобігання виникненню пожеж від електричного струму та правила гасіння таких пожеж. Дії учнів при пожежі.

       Для запобігання ушкодженню ізоляції і виникненню коротких замикань (і як наслідок -- пожежі) не дозволяється:

         - зафарбовувати й білити шнури і проводи; вішати на них будь-що;

         - допускати зіткнення електричних проводів з телефонними, з теле- і радіоантенами, гілками дерев і покрівлями споруд;

         - використовувати як провідник електричного струму телефонні і радіопроводи;

         - довільно вбивати в стіни гвіздки, це може призвести до ушкодження скритої ізоляції;

         - самостійно проводити ремонт електророзеток, переносити електропроводку.

      Під час виникнення пожежі уприміщенні школи учні мають виконувати накази і розпорядження вчителів. План евакуації школярів має знаходитися у рамці під склом на видному місці. На ньому позначено також аварійні та запасні виходи.

      Не можна ховатися у кабінетах, підсобних приміщеннях, туалетах тощо.

      Під час евакуації треба поводитися організовано та не піддаватися паніці.

            2.8 Домедична допомога постраждалим від пожежі

      Швидкість і якість надання домедичної допомоги визначається підготовленістю осіб, які знаходяться поруч.

      Якщо хтось постраждав від пожежі, слід:

        - заспокоїти постраждалого, покликати дорослих;

        - якщо під рукою немає води, накинути на постраждалого цупку тканину;

        - як тільки вогонь згасне, зняти тканину, щоб не травмувати обгорілу шкіру;

        - не зривати одяг з обгорілого тіла, акуратно розрізати його ножицями і зняти те, що знімається;

        - до приїзду лікарів накласти на опік суху й чисту тканину.

            2.9 Основні правила пожежної безпеки під час відпочинку в лісі.

       Причинами пожежі в лісі можуть стати блискавка або засуха, але основноюпричиною виникнення пожеж у лісі є необережність людини. Пам'ятайте, що украй небезпечно:

         - кидати палаючі сірники, недокурки;

         - палити суху траву;

         - розводити вогнища;

         - залишати в лісі промаслені або просочені іншою горючою речовиною шматки тканини.

           2.10 Підсумкова бесіда. Пожежна безпека.

      Якщо виникла пожежа -- облік часу йде на секунди. Не треба панікувати. Пам'ятайте, що необхідно остерігатися задимленості, високої температури, загазованості, обвалу конструкцій та споруд, вибухів технічного обладнання, падіння дерев (якщо пожежа в лісі). Найбільш небезпечними точками виникнення пожеж зазвичай стають частини квартири, де знаходяться електричніприлади та опалювальніпристрої, а також місця для зберігання вугілля, дров, бензину (підвал, горища, балкони, гаражі).

            3.1 Поширення отруєння грибами, рослинами та їх насінням.

      Профілактика харчових отруєнь.

      Гриби людина споживає у їжу з давніх часів. До їстівних відносяться білі гриби, красноголовці, маслюки, опеньки, грузді та ін.

      На жаль, не всі знають, які гриби можна їсти, а які — ні. Отруєння грибами виникаютьпривживанні не тільки неїстівних, але й їстівних грибів —принеправильній їх обробці та консервуванні.

      Отруєння грибами досить часто закінчуються смертю.

      Щоб запобігти отруєнню, необхідно додержуватись таких правил:

          — збирати гриби тільки з дорослими;

          — збирати гриби потрібно тільки ті, які ви добре знаєте;

          — ніколи не збирайте і не вживайте гриби, в яких біля основи ніжки є стовщення (як, наприклад, у червоного мухомора), і не куштуйте їх;

          — намагайтеся брати гриби тільки з ніжкою, особливо це стосується сироїжок, тільки так можна запобігти зустрічі з блідою поганкою;

         — не збирайте «печериці», в яких на нижній поверхні шляпки є пластинки білого кольору;

         — пам'ятайте про хибні опеньки: не беріть гриби з яскраво пофарбованим капелюшком;

         — ніколи не вживайте сирі, червиві, ослизлі, вялі й зіпсовані гриби;

         — будьте також уважними призбиранні ягід і рослин, не збирайте й не вживайте рослини та ягоди, які вам не відомі.

      Здоров'я і навіть життя людини, що отруїлася грибами, залежить від того, наскільки своєчасно їй нададуть медичну допомогу.

      При будь-якому отруєнні грибами, навіть на перший погляд нетяжкому, слід негайно звернутися до лікаря.

      Симптоми отруєння: нудота, блювота, біль у животі, проноси, судоми, посилене потовиділення, мимовільне сечовиділення. Доприходу лікаря необхідно перш за все постаратися будь-якими засобами вивести отруйну речовину з організму. Для цього необхідно звернутися до дорослих, щоб допомогли промити шлунок і спорожнити кишечник. Шлунок промивають теплою водою, содовим розчином або слабким розчином марганцевокислого калію.

      Постраждалому не можна самому йти в лікарню, а також бігти або їхати на велосипеді. Це може сприяти швидкій дії отрути. Тому хворий до госпіталізації і в період перебування у лікарні повинен дотримуватися строгого постільного режиму.

      Пам'ятайте — без грибів можна прожити!

         3.2 Запобігання отруєнню хімічними речовинами

      Отруйними речовинами, що найчастіше зустрічаються в побуті, є хлор, ртуть, аміак та ін. Існуютьправила, які допоможуть вам уникнути хімічних отруєнь:

         - не можна брати в руки та вживати невідомі речовини;

         - якщо ви випадково розбили склянку з хімічною речовиною, негайно одягніть вологу марлеву пов'язку, провітрітьприміщення, сповістіть про цей випадок дорослих;

         - якщо ви відчули незнайомий запах або побачили розлиту рідину, негайно залиште це місце, сповістіть дорослих.

         4.1 Загальні відомості про природний та зріджений газ.

      Умовно гази можна розділити на природній газ (болотний, водяний, коксовий, нафтовий і чадний) і зріджений газ, який знаходиться під тиском у балонах (етан, пропан, бутан).

Зріджені гази не мають запаху, томупривикористанні у побуті до них додають речовини із запахом для швидкого виявлення їх витоку із газовихприладів.

         4.2 Правила безпечного користування побутовими газовими приладами.

     Гази, і особливо продукти їх згоряння, спричиняють отруйну дію, тому треба дотримуватися особливої обережності. Необхідно провітрюватиприміщення, де є газовіприлади. Забороняється:

         — користуватися газовими колонками при відсутності тяги;

         — відкривати кран газопроводу, не перевіривши, чи закриті всі крани газової плити;

         — стукати по кранах, пальниках твердими предметами;

         — сушити речі над газовою плитою.

     Почувши запах газу, перекрийте кран газопроводу і зателефонуйте 04.

         4.3 Дії населення при виявленні запаху газу.

     Якщо ви виявили запах газу в приміщенні, то дотримуйтесь наступних правил:

         — не вмикайте електрику;

         — не запалюйте сірники;

         — не паліть;

         — провітріть приміщення;

         — перекрийте крани газоподачі;

         — викличте аварійну бригаду за номером 104.

      Будьте обережні: запобігайте утворенню іскор у будь-який спосіб, адже це можепризвести до загоряння газу та його вибуху.

         4.4 Ознаки отруєння. Запобігання отруєнню чадним газом.

         Домедична допомога при отруєннях.

     При отруєнні чадним димом або газом спочатку з'являється головний біль, потім запаморочення, загальна слабкість, сонливість, нудота, починається блювота. Потерпілий може знепритомніти, можливі зупинка дихання і навіть — летальний кінець. Необхідно негайно:

         · сповістити дорослих про випадок, викликати лікаря;

         · винести постраждалого на повітря;

         · прикласти до носа потерпілого ватку з нашатирним спиртом.

      Забороняється постраждалому давати пити (можна тільки змочити губи та обличчя), будь-які ліки.

          5.1 Види боєприпасів, методи їх розпізнання. Небезпечні предмети (знахідки) та дії при їх виявленні.

      Час від часу в землі знаходять небезпечні знахідки — вибухові предмети, що й до сьогодні являють велику загрозу життю і здоров'ю людей. Це різні види боєприпасів: артилерійські снаряди, артилерійські та реактивні міни, авіаційні бомби, інженерні міни, ручні гранати. Зовні небезпечні предмети нагадують безформні шматки металу. Роздивлятися їх та кидати у вогонь не можна, адже це можепризвести до нещасного випадку. Знайшовши небезпечний предмет, сповістіть про це дорослих.

     Знайшовши небезпечний предмет, сповістіть про це дорослих.

         5.2 Правила поводження з ВНП, невизначеними предметами та речовинами.

     Щоб уникнути нещасних випадків, треба твердо запам'ятати, що доторкатися до вибухових або невизначених предметів неможна, бо це небезпечно для життя.

     Виявивши вибухонебезпечні предмети далеко від населених пунктів, треба добре запам'ятати дорогу до того місця, де їх виявлено, поставити біля них пам'ятну вішку.

     Про знайдені вибухонебезпечних предметів треба негайно сповістити працівників місцевого самоврядування, міліції, найближчого підприємства, школи або просто дорослих, які є поблизу. До жодних самостійних дій вдаватися не можна!

         5.3 Запобігання дитячому травматизму від ВНП побутового призначення.

      Не можна користуватися без нагляду дорослих піротехнічними засобами: хлопавками, петардами, феєрверками. Більш того, не можна зберігати їх удома, адже вони належать до вибухонебезпечних предметів.

      Міра небезпеки зростає у випадку із саморобними піротехнічними іграшками: можна отримати важкі опіки, втратити зір, скалічитися та навіть загинути.

      Так само існує висока ймовірність спричинити пожежу, якщо бавитися з вогнем біля горючих і легкозаймистих речовин та матеріалів,

         5.4 Вогнепальна зброя — не забава. Небезпечність користування мисливськими рушницями, виготовлення та випробування вибухових пакетів.

       Вогнепальна зброя — не забава. Якщо в домі є мисливська рушниця або якась інша зброя, вона повинна зберігатися у спеціальному сейфі або дерев'яному ящику, які не дають можливості доступу стороннім особам.

Неповнолітнім та особам без спеціального дозволу зброю вдома тримати не можна.

      Необережне поводження з предметами,призначення яких ви не знаєте, та вибухонебезпечними речовинами можепризвести до нещасного випадку. Тим більше дітям не можна виготовляти вибухові чи вогненебезпечні предмети, перевіряти їх на міцність.

Вкрай небезпечно кидати їх у вогонь, бавитися поблизу них сірниками чи запальничками. Вибухова речовина, що знаходиться всередині, може вибухнути та завдати великої шкоди.

     Балони зі стисненим газомприушкодженні чи перегріванні на сонці також можуть вибухнути.

         5.5 Заходи з безпеки під час збирання металевого брухту.

         Правильні дії під час виявлення ВНП.

      Особливо уважними треба бутипризбиранні металевого брухту.Привиявленні незнайомих предметів негайно сповістити про це класного керівника або когось із дорослих. Вибухові предмети являють високу загрозу здоров'ю і життю людей, отже, не можна ризикувати через власну недбалість або необережність.

         5.6 Підсумкова бесіда. Обережність дітей – запорука життя та здоров'я під час літніх канікул.

      Не забувайте про правила безпеки під час канікул!

      Пам'ятайте — випадково виявлені боєприпаси несуть у собі велику небезпеку! Знищувати небезпечні предмети можуть тільки спеціальні команди підривників.

      Не можна гратися з вогнем, це може привести до трагічних наслідків.

         6.1 Уміння триматися на воді — запорука безпеки. Купання у морі, річці, ставку.

      Вода є не тільки джерелом життя, здоров'я та задоволення, але й джерелом небезпеки для життя людини. Зазвичай гинуть ті, хто порушуєправилабезпеки на воді. Уміння триматися на ній — запорука безпеки. У морі на воді триматися легше, бо густина солоної води вища за густину прісної.

      Пам'ятайте, що на річці є течія. Дно річки може бути замуленим. Вода у ставках стояча, тобто більш забруднена, ніж у річках, і це може спричинити зараженняприкупанні.

         6.2 Допомога потопаючому. Надання першої долікарської допомоги потерпілому.

      Щоб допомогти потопаючому, слід дотримуватись правил:

         — якщо поблизу вас є який-небудь плавучий предмет (найкраще — рятувальний круг), киньте його так, щоб потопаючий міг за нього вхопитися; краще, якщоприв'яжете до нього вірьовку, за яку потім можна підтягнути потопаючого до берега;

         — якщо нещастя трапилося на мілководді, спробуйте підійти до потерпілого вбрід, щоб подати рятувальний засіб, але тримайте його так, щоб він був між вами і потерпілим;

         — якщо ви спробуєте підпливти до потопаючого, краще коли у вас в руках буде рятувальний засіб, щоб потопаючий хапався за нього, а не за вас, розмовляйте з потерпілим, заспокоюйте його;

         — опинившись на березі, викличте «швидку допомогу».

     У разі надання першої долікарняної допомоги потерпілому після витягнення з води необхідно:

         — очистити верхні дихальні шляхи від піску, мулу та водоростей;

         — викликати блювання через подразнення язика;

         — покласти під шию валик з одежі;

         — зробити штучне дихання «з рота в рот», якщо відсутнє дихання;

         — зробити непрямий масаж серця, якщо немає пульсу;

         — розтирати тіло, щоб воно нагрілося.

      Допомогу постраждалому слід надавати залежно від його стану і якнайшвидше. Якщо постраждалий не подає ознак життя, це не повинно зупиняти надання першої допомоги. Поки є найменший шанс врятувати людину, треба проводити заходи щодо її рятування.

         6.3 Правила поведінки на кризі. Надання допомоги потерпілому наводі взимку.

      Правила поведінки на кризі:

         — категорично забороняється перевіряти міцність льоду ударами палки та ніг;

         — обходьте небезпечні місця та ділянки криги, вкриті снігом;

         — вантаж перевозьте на санях;

         — кататися на ковзанах можна лише тоді, коли товщина криги досягає 25 см;

         — не можна стрибати й бігати по льоду, скупчуватись у великі групи.

      Надання допомоги потерпілому на воді взимку:

         — будьте якомога далі від ополонки;

         — протягніть потерпілому довгу жердину, дошку або палицю, можна лижу, мотузку;

         — витягаючи потерпілого, попросіть його працювати ногами; якщо вдалося потерпілого витягти, не піднімайтеся на ноги, рухайтеся до берега повзко/Л;

         — на березі викличте «швидку медичну допомогу», загорніть потерпілого у ковдри або в сухий одяг;

         — не занурюйте потерпілого в теплу воду, можуть виникнути серцеві проблеми;

         — по можливостіприкладіть до тіла пляшку з гарячою водою або грілку;

         — дайте попити теплої води, якщо є — чаю.

         6.4 Правила безпечної поведінки на воді та біля води.

      Щоб приємно провести біля води вільний час, слід дотримуватися таких правил:

         · діти повинні купатися обов'язково під наглядом дорослих; учитися плавати потрібно під керівництвом інструктора або батьків;

         · не купайтеся і не пірнайте у незнайомих місцях, це можна робити у спеціально обладнаних місцях;

         · не можна запливати за обмежувальні знаки;

         · слід дуже обережно поводитися на надувних матрацах та іграшках, особливо, коли є вітер або велика течія;

         · якщо течія вас підхопила, не панікуйте, треба пливти за течією, поступово і плавно повертаючи до берега;

         · не купайтеся у холодній воді, щоб не сталося переохолодження;

         · не треба купатися довго, краще купатися декілька разів по 20—30 хв;

         · не можна гратися на воді у такі ігри, які можуть спричинити шкоду;

         · не подавайте навмисних сигналів про допомогу;         

         · не пірнайте під людей, не хапайте їх за ноги.

         6.5 Дія води на організм людини. Як правильно купатися

     Вода є найціннішим даром природи. Без їжі людина може прожити понад місяць, а без води — декілька днів. Наявність води відіграє вирішальну роль у збереженні життя та здоров'я людини. Джерельна вода — найбезпечніша та найсмачніша. Воду з проточних водойм слід кип'ятити.

      Приємно відпочивати біля води, але пам'ятайте, як слід правильно купатися:

         · купатися рекомендовано вранці і ввечері;

         · не слід купатися наодинці;

         · не підпливайте до коловоротів, пароплавів і катерів;

         · не стрибайте головою униз, де невідома глибина.

     Не забувайте, що вода несе й небезпеку! Шторм у морі, повінь, сильна злива можуть завдати шкоди не тількиприроді, але й людині!

         7.1 Поняття про джерела струму, їх небезпечність для життя та здоров'я людини.

      Нещасні випадки від дії електричного струму трапляються через пошкодження ізоляції електроприладів, обриви електропроводів, несправні розетки.

      Важкість ураження електричним струмом визначається схемою включення людини в ланцюг. Найбільш небезпечним є дотикання людини до двох проводів або провідників струму. Життя людини буде залежати від того, наскільки швидко їй удасться звільнитися від контакту з джерелом струму.

         7.2 Правила користування побутовими електроприладами.

     Щоб запобігти ураженню електричним струмом, не можна:

         — залишати електроприлади ввімкненими без догляду;

         — користуватися несправними приладами, саморобними побутовими приладами, особливо великої напруги;

         — вмикати в одну розетку одночасно декілька приладів;

         — торкатися оголених ділянок у місцях з'єднання приладів з клемами, вилкою, між собою;

         — використовувати електричні прилади не за призначенням та не ознайомившись попередньо з інструкцією.

         7.3 Правила поведінки при виявленні обірваного електричного проводу.

     Небезпечно наближатися до обірваного електричного проводу. Якщо провід не покрито ізоляцією, то він становить загрозу для життя людини. Доторкнувшись до нього, можна отримати ураження внутрішніх органів. Відкинути провід можна лише за допомогою сухої деревини чи гуми.

     Якщо ви побачили обірваний електричний провід, не торкайтеся його та не намагайтеся прибрати. Негайно повідомте дорослим про місце знаходження обриву.

         7.4 Правила поведінки поблизу електрощитової, лінії електропередач.

     Небезпечно знаходитись поблизу електричних щитків і лінії електропередач. Не можна торкатися проводів під напругою. Необачний рух може призвести до ураження електрострумом.

     Правила безпечної поведінки в громадському транспорті

     Ми з вами кожен день користуємось громадським транспортом: автобусом, маршрутним таксі, тролейбусом чи трамваєм. І мало хто замислювався над тим, що скупчення людей у замкнутому просторі, який пересувається з великою швидкістю, означає ситуацію підвищеного ризику. Досвід користування громадським транспортом допоміг створити звід правил, які допомагають людині співіснувати з машинами. У повсякденному житті слід дотримуватися таких правил.

      У пізній час уникайте малолюдних зупинок. Очікуючи транспорт, стійте на добре освітленому місці поряд із людьми.

На зупинках не повертайтеся спиною до транспорту, що рухається; а коли машина наближається до зупинки, не намагайтеся стати в першому ряду нетерплячого натовпу — вас можуть виштовхнути під колеса.

      Автобус і тролейбус обходьте позаду, трамвай — попереду, будь-який транспорт може закрити собою інший, який рухається позаду ще з більшою швидкістю.

      Не спіть, коли транспорт рухається: небезпечно не стільки проґавити потрібну зупинку, скільки травмуватисяприрізкому гальмуванні або маневруванні.

     Непритуляйтеся до дверей, уникайте їздити на сходинах і в проході. Якщо є можливість, користуйтеся проїзними квитками, це позбавить вас додаткового пересування салоном і не відволікатиме вашу увагу.

     Не забувайте про кримінальну безпеку!

     Не задивляйтеся у вікно, якщо на підлозі стоїть ваша сумка, тримайте їїприсобі;притуліть речі до стінки, якщо ви стоїте.  Пам'ятайте, що в громадському транспорті часто діють кишенькові злодії, а їх улюблені місця — у проході та біля дверей.

Намагайтеся не сідати в порожні автобуси, тролейбуси, трамваї. А якщо ви єдиний пасажир і їдете пізно, то сідайте ближче до водія, не біля вікна, а біля проходу, тоді до вас незручно буде підсісти. Якщо у вагоні з'явився агресивний або розв'язний пасажир, відверніться від нього і не зустрічайтеся з ним поглядом.

      У громадському транспорті не виключені випадки пожеж.

      Якщо в салоні виникла пожежа, негайно повідомте про це водія та пасажирів; попросіть зупинитися і відчинити двері або натисніть кнопку аварійного відкриття дверей. Постарайтеся застосувати для гасіння вогнища вогнегасник у салоні або інші підручні засоби.

      При блокуванні дверей для евакуації застосовуйте аварійні люки вгорі та виходи через бокове скло. При евакуації будьте обережні, бо металеві частини трамваїв і тролейбусів можуть виявитися під напругою через порушення захисної ізоляції.

      При горінні резини та пластику виділяються отруйні гази, тому салон залишайте швидко, закривши ніс та рот мокрою хустиною або рукавом.

      Пам’ятка безпечної поведінки вдома та на вулиці.

      Якщо ви залишилися вдома без дорослих, нікому чужому не відчиняйте двері. На питання незнайомих людей, чи є тато та мама, краще відповісти, що батьки зараз відпочивають. На телефонні дзвінки з питанням, чи є батьки вдома або коли вони повернуться з роботи, треба відповідати, що вони зараз зайняті й запитати, коли й кому зателефонувати.

      Ніколи не запрошуйте додому малознайомих хлопців і дівчат.

      Не хваліться перед людьми тим, що у вашій квартирі є дорогі речі, такі як відеоапаратура тощо.

      Не носіть із собою великі суми грошей, а якщо таке станеться — не хваліться цим.

      Знайомте своїх друзів із батьками.

      Не лякайтеся, коли, знаходячись у квартирі, почуєте, що хтось намагається відчинити вхідні двері, голосно запитайте: «Хто там?». Якщо двері продовжуватимуть відчиняти, зателефонувавши 102, викличте міліцію та вкажіть точно адресу. Потім з балкону чи вікна голосно покличте на допомогу.

      Виходячи з дому, не забувайте зачинити балкон, кватирки, особливо якщо живете на нижніх поверхах.

      Не залишайте у дверях записок, бо цепривертає увагу сторонніх людей.

      Будьте уважними із ключами від квартири, не залишайте їх у поштовій скриньці та в інших місцях. У випадку пропажі ключів відразу сповістіть батьків, щоб замінити дверні замки.

      На вулиці будьте уважним. Переходьте проїзну частину тільки на зелений сигнал світлофора або по пішохідному переходу.        Пам'ятайте, що водій не завжди може попередити біду, якщо ви порушилиправилавуличногоруху. Не стійте близько біля автомобіля, який зупинився.

      Не сідайте до незнайомих в автомобіль, щоб покататися, якщо навіть дуже хочете або запізнюєтеся.

Якщо незнайомці запросили вас послухати музику, подивитися фільм, погратися із собакою (може бути будь-яка інша пропозиція) — не поспішайте погоджуватися, перш ніж це зробити, спитайте у батьків або вчителів.

      Не заходьте в ліфт з незнайомими людьми без батьків.

      Якщо у дворі або біля школи хлопці вимагають гроші, негайно зверніться до дорослих і по можливості до міліції.

      Не розмовляйте на вулиці з п'яними, навіть знайомими людьми, бо п'яна людина сильно змінюється, її вчинки можуть бути непередбачуваними та жорстокими.

      Якщо відчуваєте, що вас переслідують, зайдіть до магазину або іншої установи. Можна попросити працівника цієї установи провести вас додому.

      Необхідно знати, що все нове, незнайоме може нести в собі небезпеку. Незнайомі предмети, пакети, банки та інше не можна відкривати, нюхати, брати в руки, кидати у вогонь, бо в них можуть бути отруйні речовини.

      Не грайтеся сірниками, петардами, бенгальськими вогнями, свічками, не розпалюйте багаття, не вмикайте незнайомі електроприлади, не проводьте самостійно досліди у відсутності батьків, бо це може стати причиною пожежі.

      У випадку необхідності телефонуйте:

         101 — При пожежі. Служба порятунку

         102 —Поліція

         103 — «Швидка медична допомога»

         104 — Аварійна газоваслужба

      Будьте уважними! Бережіть себе!

      По допомогу звертайтеся до батьків та вчителів — вони ваші перші помічники та порадники.

      Правила поведінки на льоду

      Зима - чудова пора відпочинку на льоду. Скільки радощів вона приносить! Забави на ковзанах, лижах, санчатах! Тому усі ми із задоволенням зустрічаємо цю пору року, іноді забуваючи про небезпеку, яку може приховувати лід, а саме тонкий лід.

      Щоб ні з ким не трапилося лиха, потрібно обережно поводитись на льоду.

      Найбільш небезпечна крига – перша та остання, адже така крига ще надзвичайно тонка, неміцна і не витримує маси навіть маленької дитини.

      Ця інформація досить цікава: лід блакитного кольору - найміцніший, а білого - значно слабший.

      Для однієї людини безпечним вважається лід синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною більшою за 7 см.

      Для групи людей безпечним є лід товщиною не менше, ніж 15 см. При пересуванні декількох людей по льоду треба йти один за одним на відстані.

      При масовому катанні на ковзанах лід має бути товщиною не менше, ніж 25 см.

      Перш ніж ступити на лід водоймища, дізнайтеся про товщину льодового покриву за допомогою довгої загостреної палиці (плішні) чи іншого подібного предмета, але обов'язково легкого, який Ви вільно можете тримати в руці.

      Ніколи не перевіряйте товщину льоду ударами ніг!

      Під час руху по льоду слідкуйте за його поверхнею, обходьте небезпечні місця та ділянки з кущами і травою. Особливу обережність проявляйте у місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами підприємств. Якщо лід недостатньо міцний, негайно зупиніться і повертайтеся назад тим же шляхом, роблячи перші кроки без відриву від його поверхні.

      Що трапляється з людиною, яка опинилася в холодній воді?

      У людини в крижаній воді перехоплює дихання, голову ніби здавлює залізний обруч, серце скажено б'ється. Щоб захиститися від смертоносного холоду, організм включає захист – починається сильне тремтіння. За рахунок цього організм зігрівається, але через деякий час і цього тепла стає недостатньо. Коли температура шкіри знижується до 30 градусів, тремтіння припиняється і організм дуже швидко охолоджується. Дихання стає все рідше, пульс сповільнюється, тиск падає. Смерть людини, що несподівано опинилася в холодній воді, наступає найчастіше через шок, що розвивається протягом перших 5–15 хвилин після занурення у воду або порушення дихання.

      У випадку, якщо Ви все ж провалилися під лід:

         · не піддавайтеся паніці, утримуйтеся на плаву, уникаючи занурення з головою;

         · кличте на допомогу;

         · намагайтеся вилізти на лід, широко розкинувши руки, наповзаючи на його край грудьми і почергово витягуючи на поверхню ноги;

         · намагайтеся якомога ефективніше використати своє тіло, збільшуючи ним опорну площу;

         · вибравшись на лід, перекотіться і відповзайте в той бік, звідки Ви прийшли, де міцність льоду вже відома.

      Далі Вам необхідно переодягнутися. Якщо сухого одягу під руками не виявилось, треба викрутити мокрий і знову одягнути його. Щоб зігрітися, виконуйте будь-які фізичні вправи. Можна розтертися сухою вовняною тканиною, потім необхідно сховатися в захищеному від вітру місці, добре укутатися, по можливості випити чогось гарячого.

      Звичайно, треба завжди намагатися врятувати людині життя почесно, але перш ніж кинутися до того, хто провалився, Вам необхідно:

         · покликати (якщо це можливо) на допомогу;

         · знайти предмет, який можна кинути потерпілому (міцну палицю, мотузку, власний пояс, шарф, сумку або рюкзак, якщо вони без речей і мають довгу, міцно пристрочену лямку);

         · оцінити, наскільки далеко від берега опинився потерпілий, і чи є можливість без перешкод дістатися до нього.

     Якщо Ви впевнені, що зможете (чи готові) врятувати людину, то:

         · крикніть, що Ви йдете на допомогу;

         · наближайтеся до ополонки поповзом, широко розкинувши руки;

         · підкладіть під себе лижі, дошку, фанеру;

         · обговоріть свої дії з постраждалим (домовтеся про команду, на яку потужним ривком Ви будете його тягнути, а він в цей час намагатиметься виштовхнути тіло на поверхню);

         · не підповзаючи до самого краю ополонки, подайте потерпілому палицю, жердину, лижу, шарф, мотузку, санки чи щось подібне і витягніть його на лід;

         · витягнувши потерпілого на лід, разом із ним поповзом повертайтеся назад.

      Звичайно, кожний нещасний випадок на льоду є індивідуальним, і розповісти про всі варіанти щодо дій під час порятунку неможливо, але, як показує досвід, найголовніше не панікувати і правильно оцінити обстановку. Отже, будьте обережними, не ризикуй своїм життям! Діти, не виходьте на лід без дорослих!

         Що потрібно робити у надзвичайній ситуації?

         Правила безпечної поведінки у надзвичайних ситуаціях.

     1. У РАЗІ ЗАГРОЗИ УРАЖЕННЯ СТРІЛЕЦЬКОЮ ЗБРОЄЮ:

         - закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для зниження ураження фрагментами скла;

         - вимкнути світло, закрити вікна та двері;

         -зайняти місце на підлозі в приміщенні, що не має вікон на вулицю (ванна кімната, передпокій);

         - інформувати різними засобами про небезпеку близьких чи знайомих.

      2.У РАЗІ ЗАГРОЗИ ЧИ ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ:

         -закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для зменшення ураження фрагментами скла.Вимкнути живлення, закрити воду і газ, загасити (вимкнути) пристрої для опалення;

         -взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, медичну аптечку;

         -відразу залишити житловий будинок, сховатися у підвалі або у найближчому сховищі;

         –попередити сусідів про небезпеку, допомогти людям похилого віку і дітям;

         - безкрайньої необхідності не залишати безпечне місце перебування;

         - проявляти крайню обережність; не варто панікувати.

      3. ЯКЩО СТАВСЯ ВИБУХ:

         - уважно озирнутися навколо, щоб з’ясувати вірогідність небезпеки подальших обвалів і вибухів, чи не висить з руїн розбите скло, чи не потрібна комусь допомога;

         - якщо є можливість – спокійно вийти з місця пригоди. Опинившись під завалами–подаватизвуковісигнали.Пам’ятайте, що за низької активності людина може вижити без води упродовж п’яти днів;

         - виконати всі інструкції рятувальників.

      4. ПІД ЧАС ПОВІТРЯНОЇ НЕБЕЗПЕКИ:

         -відключити живлення, закрити воду і газ;

         -загасити (вимкнути) пристрої для опалення;

         -взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, аптечку;

         -попередити про небезпеку сусідів і, у разі необхідності надати допомогу людям похилого віку та хворим;

         -дізнатися, де знаходиться найближче до укриття. Переконатися, що шлях до нього вільний і укриття знаходиться у придатному стані;

         - як якнайшвидше дійти до захисних споруд або сховатися на місцевості. Дотримуватися спокою і порядку. Без крайньої необхідності не залишати безпечного місця перебування. Слідкувати за офіційними повідомленнями.

      5.ПІД ЧАС МАСОВИХ ЗАВОРУШЕНЬ:

         - зберігати спокій і розсудливість;

         - під час знаходження на вулиці – залишити місце масового скупчення людей, уникати агресивно налаштованих людей;

         -не піддаватися на провокації;

         - надійно зачиняти двері. Не підходити до вікон і не виходити на балкон. Без крайньої необхідності не залишати приміщення.

      6. ЯКЩО ВАС ЗАХОПИЛИ У ЗАРУЧНИКИ І ВАШОМУ ЖИТТЮ Є ЗАГРОЗА:

         -постаратися запам’ятати вік, зріст, голос, манеру говорити, звички тощо злочинців, що може допомогти їх пошуку;

         -за першої нагоди постаратися сповістити про своє місцезнаходження рідним або міліції;

         -намагатися бути розсудливим, спокійним, миролюбним, не піддавати себе ризику;

         - якщо злочинці знаходяться під впливом алкоголю або наркотиків, намагатися уникати спілкування з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбачуваними;

         -не підсилювати агресивність злочинців своєю непокорою, сваркою або опором;

         -виконувати вимоги терористів, не створюючи конфліктних ситуацій, звертатися за дозволом для переміщення, відвідання вбиральні тощо;

         -уникати будь-яких обговорень, зокрема політичних тем, зі злочинцями;

         -нічого не просити, їсти все, що дають;

         -якщо Ви тривалий час знаходитеся поряд зі злочинцями, постаратися встановити з ними контакт, визвати гуманні почуття;

         -уважно слідкувати за поведінкою злочинців та їхніми намірами, бути готовими до втечі, пересвідчившись у високих шансах на успіх;

         - спробувати знайти найбільш безпечне місце у приміщенні, де знаходитесь і де можна було б захищати себе під час штурму терористів (кімната, стіни і вікна якої виходять не на вулицю – ванна кімната або шафа). У разі відсутності такого місця–падати на підлогу за будь-якого шуму або у разі стрільбі;

         -при застосуванні силами спеціального призначення сльозогінного газу, дихати через мокру тканину, швидко і часто блимаючи, викликаючи сльози;

         -під час штурму не брати до рук зброю терористів, щоб не постраждати від штурмуючих, які стріляють по озброєних людях;

         - під час звільнення виходити швидко, речі залишати там, де вони знаходяться, через ймовірність вибуху або пожежі, беззаперечно виконувати команди групи захоплення.

      7.ПРИ ПРОВЕДЕННІ ТИМЧАСОВОЇ ЕВАКУАЦІЇ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ З НЕБЕЗПЕЧНОЇ ЗОНИ:

         -взяти документи, гроші й продукти, необхідні речі, лікарські засоби;

         - за можливості, надати допомогу пенсіонерам, людям з обмеженими можливостями;

         -дітям дошкільного віку вкласти до кишені або прикріпити до одягу записку, де зазначається ім’я, прізвище, домашня адреса, а також прізвище матері та батька;

         -переміщатися за вказаною адресою. У разі необхідності–звернутися за допомогою до поліції та медичних працівників.

         Вода— чудодійний засіб оздоровлення організму. Купання дає людині фізичне та моральне задоволення, допомагає позбутися стресів.

         Загальні правила поведінки на воді:

         1.Купатися можна тільки у спеціально відведених та обладнаних для цього місцях.

         2.Безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби.

         3.Купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду при швидкості вітру до 10м/сек, температурі води — не нижче +18° С, повітря — не нижче +24° С.

         4.Після прийняття їжі купатися можна не раніше, ніж через 1,5-2 години.

         5.Заходити у воду необхідно повільно, дозволяючи тілу адаптуватися до зміни температури повітря та води.

         6.У воді варто знаходитись не більше 15 хвилин.
         7.Після купання не рекомендується приймати сонячні ванни, краще відпочити в тіні.

         8.Не рекомендується купатися поодинці біля крутих, стрімчастих і зарослих густою рослинністю берегів.

         9.Перед тим, як стрибати у воду, переконайтесь в безпеці дна і достатній глибині водоймища.

         10.Пірнати можна лише там, де є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно.

         11.Кататися на човні (малому плавзасобі) дозволяється тільки після отримання дозволу та реєстрації у чергового по човновій станції.

     Правилами поведінки на воді забороняється:

         1.Купатися в місцях, які не визначені місцевими органами виконавчої влади та не обладнані для купання людей.

         2.Залазити на попереджувальні знаки, буї, бакени.
         3.Стрибати у воду з човнів, катерів, споруджень, не призначених для цього.

         4.Пірнати з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів.
         5.Використовувати для плавання такі небезпечні засоби, як дошки, колоди, камери від автомобільних шин, надувні матраци та інше знаряддя, не передбачене для плавання.

         6.Плавати на плавзасобах біля пляжів та інших місць, які відведені для купання.
         7.Вживати спиртні напої під час купання.

         8.Забруднювати воду і берег (кидати пляшки, банки, побутове сміття і т.д.), прати білизну і одяг у місцях, відведених для купання.

         9.Підпливати близько до плавзасобів, які йдуть неподалік від місць купання.
         10.Допускати у воді грубі ігри, які пов’язані з обмеженням руху рук і ніг.
         11.Подавати помилкові сигнали небезпеки.

         12.Заходити глибше, ніж до поясу, дітям, які не вміють плавати.
         13.Купання дітей без супроводу дорослих.