Криворізька гімназія № 31 Криворізької міської ради

 




Причини неуспішності першокласників

Причини неуспішності першокласників

та шляхи їх подолання

 

Одним з найважливіших елементів розвитку є мова. Якщо  мова дитини правильна,   вона вільно спілкується з оточуючими, успішно навчатися, а вади мовлення можуть призвести до проблем у навчанні і спілкуванні.

       Висновки щорічного вересневого обстеження сформованості мовленнєвих структур у першокласників відображає тенденцію до збільшення кількості дітей із мовленнєвими вадами.

    Через недостатню інформованість батьки, та й багато вчителів, єдиною мовленнєвою патологією вважають вади  звуковимови. І досить часто доводиться чути від батьків: «Навіщо нас запросили на консультацію? Моя дитина вимовляє всі звуки».

    Щоб успішно боротися з «ворогом», потрібно знати його в «обличчя». І, якщо вчитель зможе від самого початку навчального року направити батьків до спеціаліста, дитина буде позбавлена виникнення вторинних ускладнень та труднощів розвитку, а педагог матиме змогу будувати «будинок» знань на повноцінному фундаменті.

    Недоліки сформованості усного мовлення в учнів загальноосвітніх шкіл виявляються у фонематичному, фонетико-фонематичному, загальному недорозвиненні мовлення та  нерізко вираженому загальному недорозвиненні мовлення.

   Фонетичне недорозвинення мовлення – спотворення артикуляційної будови звука з цілою фонематичною змістовою функцією, що спричиняє вторинні порушення писемного мовлення.

При фонетичних порушеннях вади мовлення зводяться лише до неправильної вимови звуків (здебільшого свистячих, шиплячих, л, р). При нормальному слуху й нормальній будові артикуляційного апарата ці вади порівняно легко виправляються.

Шляхи подолання фонематичного недорозвинення: 

  • постановка звука, що відсутній у мовленні.

   У дітей з фонетико-фонематичним недорозвиненням  мовлення звуковимова порушена за типом заміни звуків, нерідкими є заміни на спотворений мовленнєвий еквівалент. В цьому разі страждають фонематичні процеси: слухове сприйняття і диференціація мовленнєвих звуків. Необхідно зазначити, що неспроможність розрізнення стосується не тільки звуків, що відсутні у вимові, але й звуків, що вимовляються правильно. Таким дітям складно розрізняти тверді та м’які, дзвінкі і глухі приголосні, африкати, свистячі та шиплячі приголосні, а також голосні І та ІІ рядів. 

Шляхи подолання ФФНМ: 

  • розвиток фонематичних процесів (розвиток фонематичного аналізу і синтезу, складового аналізу  і синтезу),

  • корекція звуковимови, що включає роботу над артикуляційною моторикою, постановку   та автоматизацію звука, диференціацію звуків,

  • розширення словникового запасу,

  •  розвиток навичок зв’язного мовлення.

   Загальне недорозвинення мовлення  та нерізко виражене загальне недорозвинення мовлення:

  • відсутність або заміна звуків;

  • порушення фонематичного слуху - мовленнєвий аналіз та синтез порушені як на рівні звука, складу і слова, так і на рівні фрази;

Несформованість фонематичних процесів у дітей з ЗНМ, НВЗНМ виглядає як невміння сказати слово, що складається із звуків, що вимовляються правильно: дитина пропускає, вставляє зайві, замінює, переставляє звуки та склади. Такий стан – пряма загроза формуванню повноцінного писемного мовлення. Всі ці помилки будуть притаманні читанню і письму.

  • страждає лексична будова: не завжди правильно вживаються слова за значенням,

  • неправильне узгодження слів у роді, числі, відмінку, 

  • розвиток зв’язного мовлення не відповідає віку.

         Досить часто такі діти стають об’єктами кепкування, у них формується комплекс неповноцінності із різними негативними наслідками: замкнутість, зниження самооцінки, негативізм, агресивність. Саме таким дітям важче опанувати навчальну програму, бо наряду із зниженням загально мовленнєвих навичок, вадами звуковимови, таким дітям важко зосередитися.

Шляхи подолання НВЗНМ:

  • практичне засвоєння лексичних та граматичних засобів мови; 

  • розвиток фонематичних процесів (на усіх рівнях),

  • корекція звуковимови, 

  •  розвиток навичок зв’язного мовлення.

  • розвиток психічних процесів – пам’яті,  уваги, мислення.

Для того, щоб корекційна робота була ефективною нерідко  діти із ЗНМ потребують консультації інших спеціалістів – психолога, психіатра, ортодонта.  

    

 

Підготувала

 вчитель-логопед 

                                                                             Міхеда  Юлія  Юріївна